Триває форум "Незалежні суди та вільні ЗМІ: висвітлення кримінальних процесів". 5-та дискусійна панель була присвячена журналістським розслідуванням.
Про практику ЄСПЛ та міжнародні стандарти щодо меж інформування про причетність особи до вчинення злочину розповів суддя Приморського районного суду міста Одеси Віктор Іванов. За його словами, практика ЄСПЛ кореспондується з національним законодавством. «Часто бували випадки, коли в ЗМІ подається викривлена інформація про підозрюваного. Це широко розповсюджується у ЗМІ. Але коли ми це бачимо, то на сайті суду подаємо об’єктивну інформацію щодо цієї події. І жоден представник ЗМІ нею не цікавиться», - зазначив спікер. За його словами, від ЗМІ хочеться не лише об’єктивної подачі інформації, а й підтримки суддів у їх роботі.
Суддя-спікер Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Михайло Зімін розповів про проблемні аспекти висвітлення у ЗМІ кримінальних справ до вироку суду, який набув законної сили. За його словами, у правників та журналістів постає питання, де межа, яка не буде порушувати завдання судочинства. Як ЗМІ уникнути порушень закону? Стю 11 Загальної декларації прав людини говорить, що поки не довели винуватість людини в судовому порядку, вона вважається невинуватою. Ризики, що існують:
демонстрація обвинуваченого може сприяти уникнення суду та переховування;
якщо показана непричетність певної особи, то може статися так, що вона не повною мірою скористається своїм правом на захист.
Під час висвітлення кримінальних справ, за словами пана Зіміна, треба дотримуватися принципу об’єктивності: «Журналістам варто проконсультуватися, яку інформацію від свідка, потерпілого чи слідчого можна оприлюднювати, адже вони за це несуть кримінальну відповідальність».
Валерій Макеєв, адвокат із досвідом ведення судових процесів із захисту прав журналістів, розповів про проблемні аспекти роботи журналістів під час журналістських розслідувань. Він розповів про випадок замаху в Черкасах на журналіста-розслідувача, який наразі перебуває в комі. В контексті того, що може говорити журналіст, спікер поставив риторичне запитання: а що можуть говорити правоохоронці? Щодо обмеження журналістів, за його словами, тут є лише одна межа - це судовий процес.
Орест Стасюк, радник Астерс, зазначив, що проблему простіше вирішити не так журналістськими розслідуваннями, як якісною адвокатською роботою. Журналісти, за його словами, допомагають звернути увагу на тематику, прискорити слідчого. «Тенденція з питань журналістських розслідувань: в Україні така кількість журналістських розслідувань, що вони швидко втрачають свою актуальність», - додав пан Стасюк.
На останній дискусії підбивали підсумки форуму.
Лариса Швецова, членкиня Вищої ради правосуддя, зазначила, що судові процеси (особливо кримінальні та резонансні) є об’єктом значної уваги з боку журналістів. Тож варто враховувати, що, відповідно практики ЄСПЛ, будь-яка особа, яка надала публічне інтерв’ю або висловила свою думку в соцмережах та інших джерелах, є квазіпублічною і несе відповідальність за свої висловлювання. Саме тому журналісти повинні аналізувати інформацію, яку публікують. Також вона закликала ЗМІ бути об’єктивними та дотримуватися приписів Конституції та законів, щоб ефективно співпрацювати з судовою владою.
Станіслав Батрин, адвокат, керівник проекту «Відкритий Суд», заявив: «Те, що ми маємо сьогодні - великий позитив, бо принаймні існує діалог між судовою владою і суспільством. Тому я закликаю це цінувати. Чи необхідно встановлювати більш жорсткі обмеження для медіа при висвітленні кримінальних процесів? Ні. Тому що це здобуток - свобода висловлення точок зору. Інше питання - співвідношення з іншими правами та презумпціями. Як відомо, свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої. Тож це вже питання етики та поваги. Але обмеження явно не потрібні». За словами Святослава, якщо дивитися глибше, то суди та ЗМІ - це дві гілки влади. Вони не можуть опонувати одна одній, і боротися за першість і змінювати необхідно не ЗМІ чи суди, а й ставлення людей до інформації.
Єгор Желтухін, головний редактор «Юридичної Газети», підсумував: «Коли питання в балансі між потребою суспільства в отриманні інформації і тим, щоб суд здійснював правосуддя, треба надати перевагу суду. Тому що будь-яка сторона судового процесу більше зацікавлена в тому, щоб отримати законне і справедливе рішення, ніж новину у ЗМІ.
Журналісти, висвітлюючи кримінальні процеси, мають пам’ятати про презумпцію невинуватості, не оцінювати й не коментувати рішення, поки, як мінімум, не ознайомляться з його мотивувальною частиною. Колегам варто розуміти, що не вся інформація має бути оприлюднена, тому що існує таємниця слідства, яку треба поважати, попри прагнення зробити сенсацію. Не має бути однобокого висвітлення матеріалу - треба розуміти, що як обвинувачений, так і потерпілий, мають право на конфіденційність та враховувати мотиви суду. Зі свого боку суди повинні активно відповідати на запити журналістів та співпрацювати з ними».
Оксана Лисенко, начальниця управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату ВРП, керівниця прес-центру Судової влади України, на завершення наголосила на готовності судової влади взаємодіяти зі ЗМІ, важливості поваги до принципів кримінального процесу та необхідності дотримання балансу у висвітленні такої інформації.
Щодо межі проведення розслідувань журналістами, то, за словами Ореста Стасюка, якщо суддя боїться прийняти справедливе рішення через резонанс, який підняли ЗМІ, то «червона лінія» перейдена.